(no subject)
Jul. 10th, 2007 04:34 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Ну и для чого ми взагалі живемо?
Якщо просто лиш щоб жити, то так не є вельми цікаво...
"Я не боюся смерті бо мені не відомо що на мене там чекає". Великі слова, величного поета...
Та навряд чи це відповідь на одвічне питання "чому ми тут?"...
Та все ж життя це вельми цікава річ!
Постійно дивує мене один безпросвітній дурень, інколи такі коники викидує що просто біда!!!
А найвеселіше те що той дурень це Я...
Відшукав житло в найм, ціна, місце і все просто супер! Жити з двома дівчатами, вельми файні компанійки! Одна сподобалась більш ніж просто компанійка. Так той дурень зразу ж на слідуючий день почав їй надзвонювати щоб домовитись про зустріч...
Ну вони мене і послали куди подалі...
Так і правильно зробили, нема чого губу розкручувати!!!
А так то дика одинокість... Є в цьому місті декілька надзвичайно добрих друзів, та на Західну нестерпно тягне... Там все просто, знайомо і зрозуміло. Чи зможу колись тут асимілюватись? Є щодо цього великі сумніви... Тут все чуже, а повернутись назад триклята гордість не дозволяє... Ну хіба ж не дурень?
Для чого я тут, для кого? Яка може бути причина тут мого перебування?
В житті не може бути щось просто так, все має свій початок і свої наслідки!
Та поки-що перед собою взагалі ніякої цілі на бачу...
"Наслідок депресії"
Вирує світ сповнений жаху,
Хтось божевіліє, хтось вмер,
Хтось комусь каже "йди ти на ..."
А я шкодую що тепер,
Не той вже час щоб жити як колись,
Не той вже час щоб як колись вмирати...
Герої всі давно перевелись,
А тих що вижили покидали за грати...
Якщо просто лиш щоб жити, то так не є вельми цікаво...
"Я не боюся смерті бо мені не відомо що на мене там чекає". Великі слова, величного поета...
Та навряд чи це відповідь на одвічне питання "чому ми тут?"...
Та все ж життя це вельми цікава річ!
Постійно дивує мене один безпросвітній дурень, інколи такі коники викидує що просто біда!!!
А найвеселіше те що той дурень це Я...
Відшукав житло в найм, ціна, місце і все просто супер! Жити з двома дівчатами, вельми файні компанійки! Одна сподобалась більш ніж просто компанійка. Так той дурень зразу ж на слідуючий день почав їй надзвонювати щоб домовитись про зустріч...
Ну вони мене і послали куди подалі...
Так і правильно зробили, нема чого губу розкручувати!!!
А так то дика одинокість... Є в цьому місті декілька надзвичайно добрих друзів, та на Західну нестерпно тягне... Там все просто, знайомо і зрозуміло. Чи зможу колись тут асимілюватись? Є щодо цього великі сумніви... Тут все чуже, а повернутись назад триклята гордість не дозволяє... Ну хіба ж не дурень?
Для чого я тут, для кого? Яка може бути причина тут мого перебування?
В житті не може бути щось просто так, все має свій початок і свої наслідки!
Та поки-що перед собою взагалі ніякої цілі на бачу...
"Наслідок депресії"
Вирує світ сповнений жаху,
Хтось божевіліє, хтось вмер,
Хтось комусь каже "йди ти на ..."
А я шкодую що тепер,
Не той вже час щоб жити як колись,
Не той вже час щоб як колись вмирати...
Герої всі давно перевелись,
А тих що вижили покидали за грати...
no subject
Date: 2007-07-10 02:27 pm (UTC)