Смерть-це стріла, що спрямована в тебе, життя це час для її польоту

вчора йдучи містом я вгледів трамвайну колію. здавалось би. і що тут такого, колія та й колія, мільйони разів бачив... ан нєт, завис на секунд десять, стою і тупо дивлюсь на її. а в голові думка: якась вона не така, щось тут не те... народ, ВОНА ШИРША НА ДОБРИХ ПІВМЕТРА!!!
 

я явно не у Львові)))

 

випадок сьогодні в кафе "Миші Бляхера": сидячи там учора, заряджали телефон і забули там зарядку. сьогодні забігли туди і :
-"чуваки, ми учора сиділи он за тим столиком і забули зарядку"
"да, канєшна, єсть ана здєсь, ми єйо забралі вчєра" відкриває шафку. дістає зарядку і віддає мені
кладу в рюкзак: "ладно хлопаки, подякували!"
обоє трошки аж випрямились і припухшим голосом:"дякуємо..."
львівська говірка блін...