(no subject)

Любов - це бій, - сказав імператор, - хіба ти не знаєш?
- Знаю, - відповів доктор. - Але я знаю також солдатів, які без рук, без ніг, з кишками, що волочаться за ними, зубами рвали ворога, тому що їх чекали удома улюблені жінки. Я пройшов разом з ними через сімнадцяти великих битв, і я знаю, чиї імена вони вихаркують разом з кров'ю, коли я відрізую ним загангренені руки і ноги. Я знаю, кого вони звуть, коли лежать, вивернули навиворіт, на моєму залитому кров'ю операційному столі. Вони звуть своїх жінок. І тільки тому і виживають, що ті, в їх задимленій больовим шоком свідомості, приходять до них і співають пісні про любов, і кладуть їм руки на голови - і солдати виживають. Не тому що я хороший лікар, а тому що ним є за що триматися в цьому пеклі. Так, їх професія - ненависть, але це зовні. А зсередини. Ви знаєте, що тримає їх зсередини?