біль уже глибоко військового... крик душі...

Рвемся назад... Спимо зі зброэю в руках... Але оголошено трикляте перемир'я, для того щоб дати час пітушменам час скласти одуматись і скласти зброю. В той час як велика ділянка кордону не контролюэться і звідти йде ім військова допомога.
Сидимо недалеко, добратись можна швидко, нема наказу, нема дозволу...
Перемир'я для того щоб усе урегулювалось, ми ж розуміэмо те що нам же після нього буде тільки гірше... Нам же розгрібати...