(no subject)

Людиськи, Ви не повірете!!!!
На днях був на ринку "Маяк"(Ніби Юнона в Пітері), іду і бачу над одними дверима стяг УПА!!!!!!!!!!
Це було щось!!!!!
Усередені купа літератури УНА-УНСО, і це в центрі Донецька!!!!
Я в а....ує!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
НАШІ Є СКРІЗЬ!!!!!!!

(no subject)

Трішки про буденне...
І чого отим хлопчиськам так легко живеться? Встав зранку, одівся, вмився, каву/чай і побіг у справах. Інша справа дівчата. Бо тільки дівчина може встати о шостій ранку, аби перед першою парою встигнути зробити макіяж та зачіску. Лише дівчина може три години ходити по магазинах, аби підібрати чобітки в тон сумочки. Лише дівчина в перервах між парами спішитиме до дзеркала, аби поправити зачіску, а не в їдальню, аби з'їcти бутерброд з чаєм. Шкода тільки, що хлопчиська розівчились цінувати те, що їх оточує. Усім лише модельок подавай, а краса... вона в усмішці, в швидкому погляді з-під вій, в силуеті, в жестах, в натуральності усього цього. Тому зробіть дівчаткам, котрі вас оточують, маленький комплімент. Їм буде так приємно, що ви помітили їх старання...
Вони ж бідненькі так стараються...А заради чого?А заради кого? Та от таких дивних звірушок протилежної статі...І самі не знаючи чи це їм дійсно потрібно...

І ще менше про вічне...
Люблю сюрреалістів. За глибину, за інтелект, за підтекст і паралель. За мораль, за неоднозначність трактувань. За красу у буденному. За те, на що треба не дивитись, а треба бачити...