Ще нічого не закінчилось, це лише продовження початку...

[vyuko_z_lycka]

Скинув з себе форму медика, замінив камуфляжем кольору своєї рідної другої сотні(дійсно рідної, за ці місяці ми уже як сім"я, дружня родина). Сотня зорганізувалась в перший взвод першої роти, першого батальйону Національної Гвардії України. Проходимо екстрений військовий вишкіл. Те на що йде багато місяців, ми маємо пройти за два тижні. Крепатура у всіх страшна... Частина хлопців в джинсах, про армійську столову взагалі мовчу, коли та форма буде ще невідомо. В наметах дубак, вони діряві і пропускають струмочки зі стелі навіть при незначних опадах. Ганяють по полігону як сидорових кіз) Та хлопці тримаються, бо є потреба, бо у них внутрішній дух який можна здобути лише в декількамісячному стоянні на барикадах в складі самооборони. Такого бойового духу Україна не бачила певно з часів УПА
Скільки з нас після завершення цього вишколу залишиться резервістами, а скільки піде далі, в Гвардію, покаже останній день цього вишколу. Але навіть резервістами ці люди становлять серйозну бойову одиницю, з високими показниками. Армійські інструктори дуже подивовані тим що ці люди, з яких лиш мала частинка пройшла лави армії, видає такі високі показники на стрільбах, за два дні освоїли стройову(в "срочніків" на це йде мінімум два-три місяці), "рукопашку" схоплюють на льоту. З нами працюють найкращі інструктори що має наша країна, намагаємось взяти від них за цей час максимум.
 Ми знову змінились, ми інші ніж були ще десять днів назад і змінимось ще, бо ж вишкіл ще не закінчився.

П.С.- тут буваю рідко(маю на то причину), простіше знайти буде за телефоном 0

І ще прохання: моліться за нас, не забувайте про нас, не лишайте наодинці, нам потрібна ця підримка, знати що Вам це потрібно...