vyuko_z_lycka: (Default)
vyuko_z_lycka ([personal profile] vyuko_z_lycka) wrote2014-06-15 10:55 am

Героі не вмирають, це все ж таки метафора...

Вони ... Вони були воїни, воїни з великої букви. Двоє з них пройшли разом зі мною той окопчик в якому ми були фактично сорок хвилин в оточенні. Ще Андрій, він став там для мене вчителем (диверсійна, снайперська, тактична, мінерна, багато чого іншого...) він був хорошим другом... залишились дружина і з гірким здоров'ям донька. Вони отримають грошову компенсацію, досить велику(609000 за загиблих ТАМ) та хіба ж гроші замінять...

Плюс російські танки в Донецьку.
Це саме з Андрієм ми користували маленький паяльник і сигнатурка мобілки для нони. Що ж Андрій я продовжував твою справу...

Немає більше слів які б можна було написати...

[identity profile] opowiastka.livejournal.com 2014-06-15 09:43 am (UTC)(link)
"До перемоги!" - так казали на Майдані. А тут справжня війна - і вимагати від людей аби вони продовжували терпіти те що не можна вже терпіти теж не правильно (не всі бійці витримують умови війни, не всі після поранення можуть повернутись в рідний окоп; не всі повинні зариватись у землю і підвали Краматорська і Слов'янська аби вижити (чи загинути) на своїй земли.
Кажуть що війна - це коли стільки загиблих, що вже не запам'ятовуєш їхні імена - це вже давно сталось...

Тримаємось, поки можемо триматись і давати відсіч