vyuko_z_lycka (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
vyuko_z_lycka) wrote2014-06-06 08:49 am
vyuko_z_lycka) wrote2014-06-06 08:49 am
рука бойца колоть устала (с)
Короткий перепочинок, батальйон уже тиждень як у Киэві. І маэмо ще декілька спокійних днів.
Це чарівні дні, дні проведені далеко від війни. Якби не одне але: сердцем ми там, нас привезли звідти до Киэва, але не змогли забрати "того" з нас.
На деякий час відволіктись всеж вдаэться))) Учорашня прогулянка вечірнім Подолом, з чудовим, другом... Прогулянки до пізньоі ночі завжди мають у собі свій унікальний шарм... Вуличні, джазові музики, малесеньке кафе, де настільки затишно, розмова з старерьким, мудрим піаністом, котрий побачивши форму зрозумів сам. Короткі діалоги з людьми: "звідти?" - кивок голови у відповідь і подальше тихе, щире "дякуэмо вам, тримайтесь і обовязково повертайтесь цілими".
Ще в березні ві киэвлян ми чули "хлопці, це ваше місто"... І так, це наше місто, воно з нами і ми повеземо його з собою. Повеземо ТУДИ. Але це буде трішечки пізніше, ще декілька днів, декілька коротких днів і назад, туди де ми залишились...
А поки злегка випивші гвардійці гуляють містом, у них відпочинок, вони знайомляться з містом. Відкривають для себе місто у якому стільки місяців воювали, але якого не знали.
І вибачіть всеж ім іх посиділки в кнайпах, шикування в ресторанчиках міста,(після тижневих відсутності сухпайків та води) ім можна, ім потрібно, вони "звідти".
Це чарівні дні, дні проведені далеко від війни. Якби не одне але: сердцем ми там, нас привезли звідти до Киэва, але не змогли забрати "того" з нас.
На деякий час відволіктись всеж вдаэться))) Учорашня прогулянка вечірнім Подолом, з чудовим, другом... Прогулянки до пізньоі ночі завжди мають у собі свій унікальний шарм... Вуличні, джазові музики, малесеньке кафе, де настільки затишно, розмова з старерьким, мудрим піаністом, котрий побачивши форму зрозумів сам. Короткі діалоги з людьми: "звідти?" - кивок голови у відповідь і подальше тихе, щире "дякуэмо вам, тримайтесь і обовязково повертайтесь цілими".
Ще в березні ві киэвлян ми чули "хлопці, це ваше місто"... І так, це наше місто, воно з нами і ми повеземо його з собою. Повеземо ТУДИ. Але це буде трішечки пізніше, ще декілька днів, декілька коротких днів і назад, туди де ми залишились...
А поки злегка випивші гвардійці гуляють містом, у них відпочинок, вони знайомляться з містом. Відкривають для себе місто у якому стільки місяців воювали, але якого не знали.
І вибачіть всеж ім іх посиділки в кнайпах, шикування в ресторанчиках міста,(після тижневих відсутності сухпайків та води) ім можна, ім потрібно, вони "звідти".
no subject
no subject